Своїми знаннями і досвідом з Платформою ПроHR порталу rabota.ua діляться бізнес-тренерка, авторка навчальних програм для HR-менеджерів Ольга Кусковська, керівниця відділу рекрутингу компанії Golden Staff Вікторія Бабан і керівниця Центру бізнес-навчання Golden Staff, психоконсультантка в методі позитивної психотерапії Ольга Лущик.
Чи високий ризик “вигоріти” у HR-менеджера?
Менеджери з персоналу входять до списку професій, максимально схильних до професійного вигорання, нарівні з учителями, медичними працівниками та соціальними працівниками. Пояснюється це насамперед тим, що робота сучасного HR-а – це 80-90% часу комунікації з людьми, зіткнення з їхніми емоціями, потребами, а часто і скаргами. Високий темп роботи, стрес, критичні ситуації – усе це тільки посилює ризик виникнення професійного вигорання.
HR-менеджер – як мама, що має бачити, що тішить дитину, що засмучує, розуміє, як її треба мотивувати гарно робити свої уроки, розуміє, коли дитина втомилася і що треба зробити, щоб зарядити її енергією на нові звершення, намагається ще в дитсадку визначити, яка професія пасує її чаду.
І разом з тим, ніхто не задається питанням, що відчуває мама, чи не втомилася вона від своєї ролі, ніхто не думає про мотивацію HR-а. Як же може “вигоріти” той, хто має стежити за вигоранням інших? А таке відбувається, і досить часто.
Чи всі “вигорають” однаково?
Професійне вигорання умовно можна розділити на три типи:
1. Енергетичне – брак енергії, фізична втома з самого ранку.
2. Емоційне – апатія, зниження чутливості та емоційності, байдужість.
3. Екзистенціальне – втрата сенсу діяльності.
Найчастіше причиною енергетичного вигорання стає порушення життєвого балансу, коли більшу частину наших сил і часу ми витрачаємо на роботу та іншу діяльність, основний девіз якої “треба!” Так звана “робота на знос”. У такому разі буде достатньо відпочинку та відновлення життєвого балансу, балансу між роботою та іншими сферами життя. Визначте ваші джерела енергії, від чого особисто ви наповнюєтеся, заряджаєтеся. Підключайтеся частіше до ваших “енергетичних мереж”. Універсальне джерело енергії людини – це фізична активність. Будь-який вид спорту, фітнесу, просто прогулянка заряджає вашу “батарейку”.
Якщо професійне вигорання пов’язане з емоційним, то, найімовірніше, працівник приймає близько до серця чужі проблеми та складнощі, емоційно чутливо реагує на робочі ситуації, усвідомлено або неусвідомлено намагається всім допомогти, врятувати. Наявність конфліктів на роботі також може призвести до емоційного вигорання. Самостійно впоратися з таким видом вигорання буває складніше, ніж з енергетичним. Допомогти може коуч або психолог. Основна робота на цьому етапі вигорання пов’язана з емоціями, з їхнім усвідомленням і переживанням, умінням екологічно їх виражати, а також зміною акцентів у взаємодії з іншими людьми, з позиції “рятувальника” на позицію “партнера”. Така позиція сприйняття менш затратна емоційно, але не менш ефективна.
Екзистенціальне вигорання настає в момент втрати сенсу діяльності, нерозуміння, для чого людині це треба, чи те вона робить, що важливо, що вона хоче, що принесе користь. Людина схильна до пошуку сенсу в усьому, і вже звісно в тій роботі, яку вона робить. Якщо цілі розмиті, цінності компанії не збігаються з особистими цінностями людини або просто вона займається не своєю справою, є ризик екзистенціального вигорання. Універсальних порад, як впоратися з такою кризою, немає. Хтось обирає дауншифтинг, хтось змінює професію, хтось змінює компанію, але насамперед необхідно відповісти на запитання: “Що є моїм? Як я можу реалізувати свої цінності в професії, в роботі та хобі?”
Які причини професійного вигорання?
Розглянемо тему про професійне вигорання HR-менеджерів на прикладі рекрутерів. Можливо, читачі знайдуть серед перелічених причин ті, які впливають на них, а також дієві методи самомотивації.
Ось головні причини вигорання рекрутерів:
- “Ти сам/сама знаєш, хто потрібен”. Внутрішній або зовнішній замовник дав у роботу вакансію, не позначивши основні критерії відбору, посадові обов’язки та інші аспекти, що вплинуть на вибір кандидата.
Є керівники, які не можуть або не хочуть сформулювати профіль посади, при цьому дуже вимогливі під час відбору. Безумовно, кваліфікований рекрутер має вміти правильно зняти запит, переконати керівника надати ключову інформацію, яка допоможе скласти портрет кандидата, інакше йому потім доведеться витратити більше часу на “невідповідних претендентів”. - “Знайди зірочку”. Заявлені вимоги занадто високі, а рівень компанії/імідж/сфера і рівень мотивації не дозволяє знайти відповідних кандидатів, готових розглядати пропозицію. І тут рекрутер має виступати не просто виконавцем, а консультантом, який знає ринок кандидатів, і його думка має враховуватися, як експертна. Звісно, кожен керівник вважає, що його компанія/напрямок – найкраща на ринку, рівень заробітної плати достатній, бо зараз кандидатів величезна кількість і підвищення пакета окладів зменшить прибуток. Знайдіть спосіб впливу: покажіть звіт, відсутність відгуків на розміщені вакансії, список опрацьованих резюме, список відмов із причинами, покажіть кілька кандидатів у межах бюджету за зарплатою і вище – для порівняння. Не всіх керівників можна переконати, але якщо не намагатися – вигорання і робота в замкнутому колі забезпечені.
- “Акція – скасуй співбесіду”. Рекрутер знайшов кандидата, запросив його на співбесіду, сподівається, що він той самий… і настає час зустрічі, а кандидата немає. І так у 8 випадках із 10. Безумовно, це демотивує: не розумієш, чому людям не потрібна робота, де відповідальність. Для визначення подальших дій спробуйте додзвонитися кандидатам і уточнити причину, знайти спільний знаменник і працювати з ним. Може, варто більше уваги приділити презентації компанії та позиції, можливо, надіслати детальну мапу з адресою, контактним телефоном і вакансією… Якщо нічого не допомагає, треба просто змиритися. Прийняти, що ринок такий, це вибір кандидата, і якщо він так поводиться на цьому етапі, то він “не ваш”.
- “Я знайшов (знайшла)!” Замовник вакансії тривалий період часу не дає зворотного зв’язку на запропоновані кандидатури, хоче ще кілька варіантів претендентів для оптимального вибору, не може прийняти рішення, каже, що кандидат не підходить, але не може пояснити, з яких причин. Як наслідок, коли є бажання розглянути, кандидати вже працевлаштувалися або відмовилися розглядати вакансію.
- “Він передумав”. Нарешті вибрали ідеального претендента, зробили йому пропозицію, а він відмовляється, або навіть прийняв пропозицію, але в день виходу – пропадає. Такі ситуації виникають. Щоб їх не допустити або скоротити, на співбесіді та після супроводу кандидата по етапах важливо з’ясувати його мотивацію, яким чином/чим теперішні роботодавці можуть переконати його залишитися, які ще пропозиції він розглядає, якою є наша пропозиція за рейтингом, що може спричинити відмову і т. д.
- “20 вакансій у роботі – а що тут складного?” Робочий день триває 8 годин, і рекрутер його розподіляє згідно з пріоритетами рівномірно на кожну вакансію. Безумовно, 30 хвилин роботи на одну вакансію не вистачить, до того ж за цей час потрібно знайти підходящого кандидата, провести телефонну та особисту співбесіду і перевірити рекомендації. У вирішенні цього питання допоможе, як і в попередніх ситуаціях, дар переконання, аналітика і заклик до здорового глузду.
Як зрозуміти, що варто звернутися по допомогу?
Якщо вигорання HR-менеджера пов’язане з емоційними або екзистенціальними причинами, то воно проявлятиметься у щоденній роботі та суттєво впливатиме на ефективність роботи та якість життя. Ось деякі симптоми, на які варто звернути увагу та вчасно звернутися по професійну допомогу до психоконсультанта, психотерапевта чи коуча.
1. Тривожність. Якщо ви сумніваєтеся, не можете ухвалити рішення, турбуєтеся через дрібниці.
2. Складнощі з елементарними речами. Наприклад, вам стало складно спілкуватися з людьми або приймати рішення. Насторожитися потрібно, якщо нові обмежувальні переконання або страхи змушують вас змінювати прийнятий у компанії і раніше комфортний для вас спосіб роботи і взаємодії з людьми.
3 Травмуючий досвід. Якщо після “проблемного” звільнення у вас руки стають вологими, а серце починає тривожно битися щоразу, коли виникає питання про звільнення або пониження працівника, це привід для звернення по підтримку.
4. Низька самооцінка. У всіх бувають ситуації, в яких вони не подобаються самі собі. Але якщо це відбувається постійно, час шукати допомоги.
5. Поганий настрій. Знову-таки, якщо він зберігається постійно, все дратує і здається безглуздим, виникають думки про можливість важкої хвороби у вас і ваших близьких, вам потрібна допомога.
6. Хвороби тіла. Усім нам відомо, що “більшість хвороб – від нервів”. Наше тіло вміє тонко реагувати на наш психо-емоційний стан, часто навіть раніше, ніж ми встигнемо усвідомити, як професійне вигорання позначилося на нас. Якщо ви помітили, що ваша виразка реагує на розмову з начальством, або ви стали часто застуджуватися, а пігулки від головного болю прописалися у вашій сумочці, варто домовитися про консультацію з фахівцем.
Питання про необхідність професійної психологічної підтримки дуже важливе: вміння вчасно звернутися по допомогу – це одна з ознак здорової та зрілої особистості.
Як попередити професійне вигорання?
Універсальні поради щодо запобігання професійному вигоранню:
- Зміна активностей, баланс між роботою, сім’єю, спортом, відпочинком.
- Робити повне перезавантаження: тиждень далеко від людей і турбот, духовні практики, ретрити, просто усамітнення.
- Знайти своє джерело енергії і регулярно “заряджати батарейку”.
- Бачити і знаходити сенс у своїй роботі.
Дорогі HRM, пам’ятайте – ви консультанти, ви фахівці. Ви володієте унікальною експертністю. Бухгалтерам не кажуть, як працювати в 1С, програмістів не вчать писати коди. Не дозволяйте знецінювати ваші знання і досвід, готуйте звіти, візуалізуйте свою роботу, допоможіть керівнику оцінити вашу роботу, як вона на те заслуговує.
Шановні керівники, не забувайте, що HRM також потрібна підтримка, мотивація. Отриману підтримку він трансформує в лояльність до вашої компанії і транслює її на весь колектив. Любов до компанії допоможе щиро “продавати” вакансії новим кандидатам, “запалювати” тих, хто втратив енергію, бути душею колективу. Можливо, результат їхньої роботи складно оцінити, але їхня робота не така легка, якою може здатися на перший погляд.
Професійного вам здоров’я, бережіть себе!
Джерело: https://prohr.rabota.ua