29 Березня, 2017
Багато хто плутає поняття професійного та кар’єрного зростання, навіть не замислюючись, у чому полягає зміст кожного з них. Звісно, обидва передбачають розвиток із погляду успішності в роботі, і все ж це зовсім різні речі, хоч і взаємопов’язані.
Професійне зростання часто супроводжується кар’єрним, але рідко – навпаки, хоча кар’єрне підштовхує до професійного.
Бути справжнім професіоналом своєї справи сьогодні престижно й модно, а тому такий статус нерідко присвоюється незаслужено. Кілька гучних регалій на візитівці заявляють, що перед нами справжній гуру – без права на заперечення! Але хто ж такий професіонал? Можна пройти шлях від стажера до топ-менеджера і так і не стати ним, адже підвищення не завжди бувають обґрунтованими й логічними. Фахівцем же є той, хто володіє глибокими знаннями в галузі, уміє застосовувати їх на практиці та постійно вдосконалюється, відстежуючи всі нововведення й тенденції, іншими словами – прагне підвищити власну кваліфікацію. Саме такому працівникові можна довірити розв’язання складних завдань, адже він із легкістю проаналізує ситуацію та скоординує робочий процес.
Професіоналів цінують, їхню працю оплачують відповідно до компетенції, для них завжди є місце на ринку праці. Не дивно, що ними не стають за один день. Вища освіта за відповідним напрямом – важливий елемент шляху, але не єдиний. Не варто нехтувати самоосвітою, а також тренінгами і курсами підвищення кваліфікації. Прагнення йти в ногу з часом і постійно розвиватися підштовхуватиме до обміну досвідом із колегами та пошуку нових ідей. Професіонал ніколи не втратить таких можливостей, тому що його робота – його покликання, вона приносить задоволення й викликає щирий інтерес. І якщо така людина доходить до певного порогу, коли вона, як і раніше, відповідально виконує свої функції, але попередні заняття вже не приносять радості, – це найкращий момент замислитися про кар’єрне зростання.
Перехід на вищу посаду може відбуватися поступово. Зазвичай кар’єрне зростання починається зі збільшення функціоналу та зони відповідальності, наділення новими повноваженнями. Згодом у такого працівника можуть з’явитися підлеглі, і його роль змінюється на більш управлінську. Нова позиція може вимагати й розвитку професійних якостей, оскільки фахівець стикається з новими для себе явищами – діяльністю, пов’язаною з тайм-менеджментом, управлінням проєктами тощо.
Отже, професіоналізм є відправною точкою для кар’єрного зростання, а воно, своєю чергою, відкриває можливості для розвитку професійних навичок із суміжних сфер діяльності.
Щоб досягти успіху, кожній людині дуже важливо розуміти, що є більш актуальним на цей момент для її розвитку. Чітко розмежовувати кар’єрне та професійне зростання повинен уміти кожен менеджер з управління персоналом, оскільки оцінка необхідності і першого, і другого входить до його компетенції.
