У попередній статті було поетапно описано метод партисипативного стратегічного планування.

Існує 7 вирішальних чинників, які визначають успіх ПСП.

1. Початок, що забезпечує зобов’язання керівництва
Початок – це ключовий етап ПСП. Від самого старту й до завершення вище керівництво має взяти на себе відповідальність за процес, вести його та відстежувати розвиток ключового питання й упровадження плану. Чи буде отримано відповідь на ключове питання? Якщо керівництво не візьме на себе повну відповідальність, процес приречений на провал.

2. Якість учасників
Якість учасників визначає результат і успіх упровадження плану. До процесу має бути залучене не лише вище керівництво, а й персонал усіх рівнів організації. Знання та різноманітні погляди з різних перспектив – необхідна якомога більша кількість точок зору. Адекватний добір учасників є необхідною умовою успішного результату партисипативного стратегічного планування.

3. Якість фасилітації
Щоб допомогти групі дослідити нові території, ключову роль відіграє якість і досвід фасилітатора. Фасилітатор повинен володіти привабливими й інноваційними методами фасилітації, а також уміти працювати з груповою динамікою, емоціями страху й гніву та з неочікуваним спротивом. Спротив і конфлікт – це цінні моменти, що сприяють пришвидшенню впровадження змін.

4. Умови впровадження стратегічного плану мають бути прозорими
Умови впровадження змін і стратегічного плану мають бути зрозумілими та прозорими з самого початку. Персонал організації повинен знати, скільки часу, ресурсів і підтримки керівництва буде доступно для реалізації стратегічного плану. Усі мають бачити рішучість і серйозність керівництва, тому ці умови слід чітко роз’яснити під час зустрічей із партисипативного стратегічного планування. Особливо важливим є час, який вище керівництво має виділити, наприклад, для проведення тренінгів, розвитку навичок або впровадження інновацій. Якщо у персоналу не буде додаткового часу та ресурсів для реалізації змін, впровадження приречене на провал.

5. Контроль
Плани постійно коригуються. Більшість стратегічних планів зазнають змін у процесі впровадження через непередбачувані зміни зовнішнього середовища, внутрішні зміни в організації або кадрові зміни. Успіх реалізації часто залежить від здатності організації коригувати свій курс у процесі. Хороший план – це більше половини справи, але стратегія може бути успішною лише тоді, коли організація вміє долати труднощі на шляху. Тому для забезпечення успішного впровадження необхідний регулярний контроль процесу (щонайменше щомісячний).

6. Документацію готує організація
Документацію для партисипативного стратегічного плану, як і сам стратегічний план, готує не фасилітатор, а організація. Якщо вище керівництво серйозно ставиться до процесу, воно саме напише, задокументує та поширить стратегічний план. У багатьох випадках, якщо стратегічний план готує фасилітатор, він сприймається як черговий документ, що відкладається в довгу шухляду й залишається там назавжди. Тому на початковому етапі підготовки ПСП необхідно чітко визначити відповідальність клієнта за документування та поширення стратегічного плану.

7. Використайте початковий імпульс і переконайтеся, що впровадження почалося одразу після зустрічі з ПСП
Завдяки партисипативному процесу багато учасників зустрічі з партисипативного стратегічного планування отримують заряд енергії та натхнення. Дуже важливо зберегти цей настрій і після завершення заходу. Учасники повинні відчувати, що саме вони відповідають за процес упровадження, а вище керівництво має мати сміливість довірити, підтримати й делегувати частину впровадження персоналу. Чим довша затримка запуску процесу, тим менше в групи залишається енергії. Тому цей імпульс потрібно зберегти й продовжити. Важливо, щоб робочі групи, створені наприкінці зустрічі з ПСП, сформулювали основні етапи й контрольні точки на весь подальший період. Можливість відзначати досягнення допоможе зберегти їхню енергію.

Я рекомендую книгу, яку справді варто прочитати – «Трансформаційна стратегія», автор – Білл Стейплз. У цій книзі детально описано процес партисипативного стратегічного планування, метод подано в сучасному контексті, а також наведено корисні поради й інструменти ефективної фасилітації. Видання містить багато цінних конкретних прикладів як із прибуткових, так і з неприбуткових компаній, а також пам’ятку щодо підготовки успішного партисипативного стратегічного планування.

Автор: Саймон Кулвейк (Simon Koolwijk),
міжнародний консультант і фасилітатор
з партисипативного відео та організаційного розвитку

Наскільки корисним був цей пост?

Натисніть зірочку щоб оцінити статтю

Середній рейтінг 5 / 5. Загалом голосів 129

Поки що немає голосів. Ви будете першим!