Характеристика рівнів володіння англійською мовою

Якщо ви десь натрапили на абревіатуру CEFR (наприклад, в описі вакансії) і не розумієте, що від вас хочуть, – don’t worry і не поспішайте лякатися. Зараз разом у всьому розберемося. Ну ж бо!

Отже, CEFR – це скорочення від Common European Framework of Reference, що перекладається як загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою. Така система розроблена для того, щоб оцінити рівень володіння певною іноземною мовою, зіставляючи навички з певними критеріями.

За допомогою CEFR можна визначити, чи має людина необхідний рівень знань для роботи, навчання або туризму. Наприклад, вакансія помічника директора вимагає англійського рівня С1, і якщо вам складно розуміти іноземну мову, то ця робота поки що не для вас. А для подорожей достатньо буде рівня А2. Тобто, все залежить від ситуації.

Для підтвердження рівня володіння тією чи іншою мовою використовують спеціальні тести та іспити.

CEFR розрізняє три рівні володіння мовою: елементарний (позначений буквою А), самодостатній (літера В) та вільний (літера С). Кожен із рівнів ділиться на дві категорії, що позначаються відповідною цифрою. Низький рівень, так званий рівень виживання, відповідає оцінці А1, а вищий рівень володіння досконало, — С2.

Для кожного рівня висуваються певні вимоги до різних навичок, таких як писемність, читання, аудіювання та розмовна мова.

А зараз докладніше про кожен із рівнів володіння мовою.

Початковий рівень

А1 – стартовий рівень, словниковий запас – до 1500 одиниць. На цьому рівні людина використовує та розуміє базові слова та фрази. Наприклад, учень може відповідати на прості питання (про себе, свою сім’ю, інтереси) і ставити такі питання іншим. Також він здатний зрозуміти прості написи із супровідними ілюстраціями.

I love cats.

Я люблю котів.

А2 – базовий рівень, що закріплює навички, набуті на попередньому рівні. Словниковий запас – 1500–2500 одиниць. Головне завдання цього рівня – розширення лексичних та граматичних основ різних тематичних груп (спорт, дозвілля, кіно, спілкування). Учень може говорити про прості побутові теми, читати нескладні листи, розуміти репортажі у супроводі відеоряду. Важливим на цьому рівні є вивчення та використання синонімів.

I don’t mind cats.

Я не проти котів.

Достатній рівень

В1 – середній рівень, словниковий запас – 2750–3250 одиниць. Учні володіють мовою на достатньому рівні, здатні використовувати знання у простих ситуаціях та у професійному спілкуванні. Мета навчання – поповнення словникового запасу розуміння та обговорення текстів різних інформаційних напрямів. На цьому рівні учні можуть спілкуватись під час подорожі за кордоном, писати листи, розуміти інструкції.

To make your cat happy, feed and pet it regularly.

Щоб ваш кіт був щасливий, регулярно годуйте його та гладьте.

В2 – достатній рівень знань. Словниковий запас – 3250–3750 одиниць. Лексика стає ще різноманітнішою, граматичні конструкції ускладнюються. На цьому рівні учень може говорити як на загальні, так і професійні теми, у тому числі з носіями мови. Під час перегляду англомовних телепередач 90% інформації є зрозумілими.

If I had some money, I would buy a cat.

Якби я мав більше грошей, я купив би кота.

Вільний

С1 – просунутий рівень, який дає можливість висловлювати думки та спілкуватися у будь-якій побутовій ситуації, а також передбачає викладання мови. Словниковий запас – 3750–4500 слів. На цьому рівні учень може створювати складні структуровані тексти, зокрема спеціалізовані теми. Також може дивитися не адаптовані фільми, що містять розмовну лексику та сленг.

He let the cat out of the bag.

Він випадково розкрив таємницю, розповівши їй про подарунок.

С2 – досконале володіння мовою, дозволяє вільне спілкування (в усній/письмовій формі) з носіями. Словниковий запас – від 4500 одиниць та більше. Учні розуміють усе, що чують та читають, можуть без підготовки вільно говорити на будь-яку тему, розрізняють відтінки значень слів. Користуються різними стилями мови – розмовним, науковим, публіцистичним тощо.

Scientists do not quite know why cats purr, but one hypothesis is that the sound frequency  – between 25 and 150 Hertz – “can improve bone density and promote healing”, – theorizes Leslie A. Lyons, an assistant professor at the School of Veterinary Medicine at the University of California, Davis, in an article for Scientific American.

Вчені не знають, чому кішки муркочуть, але одна з гіпотез полягає в тому, що звукова частота муркотання — від 25 до 150 Герц — “зміцнює кістки і сприяє загоєнню ран”, пише Леслі Лайонс, професор школи ветеринарної медицини Каліфорнійського університету, у статті Scientific American.

Не забувайте, що рівень володіння мовою може змінюватись. Чим більше ви працюєте й вдосконалюєте свої вміння, тим гармонійніше, чистіше та красивіша ваша мова. І неважливо, українська, англійська чи будь-яка інша. Головне – не припиняти вчитися, адже скільки мов людина знає, стільки разів вона людина.